Лекція 3-4 Пригодницький роман в англійській літературі 19 ст.

План

1. Історичний роман епохи романтизму. Вальтер Скотт - засновник жанру історичного роману в англійській літературі:

а) огляд життя та творчості В.Скотта.

б) відображення історичної доби в романі «Айвенго».

2. Жанр авантюрно-пригодницького роману. Творчість Майн Ріда.

а) життя письменника як авантюрний роман;

б) «Вершник без голови» - класика авантюрно-пригодницького роману.

3. Творчість Р.Л.Стівенсона:

а) неоромантизм в творчості письменника;

б) авантюрно-історичний роман "Острів скарбів" Р.Л.Стівенсона.

Відео Частина 1 лекції "Пригодницький роман в англійській літературі 19 ст."

Увага! Відео містить дві неточності в біографії письменника, допущені з дидактичною метою. Пропоную прочитати статтю з Вікіпедії та знайти їх.

Опорний конспект лекції

Історичний роман епохи романтизму

Літературні явища кінця 18 ст. – першої третини 19 ст. об’єднуються спільною назвою – романтизм (the Romantic period in the English literature is 1798-1832) і відображають реакцію проти французької революції та пов’язаного з нею просвітництва. Його основні риси – історизм, інтерес до народної творчості, культ особистості, наявність провідних мотивів самотності, світової скорботи (національної туги) та романтичного бунту, нескореності.

Вальтер Скотт (1771-1832)

Особливе місце в літературі епохи Романтизму займає Вальтер Скотт (1771-1832), засновник жанру історичного роману в англійській літературі. Перший його роман «Уеверлі», тема якого – повстання якобитів, одразу завоював славу. За ним слідували інші романи, присвячені шотландській історії – «Пуритани» (1816), «Роб Рой» (1818).

З наростанням ролі романтичних засад у творчості Скотта він звертається до більш віддаленого минулого Англії та Шотландії – до середньовіччя («Айвенго» (1820), «Квентін Дорвард» (1823). Скотт демонструє володіння мистецтвом літературного портрету, створивши ряд блискучих образів, серед яких реальні історичні особистості (Річард Левове Серце, Принц Джон) та персонажі народних легенд (Робін Гуд, Брат Тук). He illustrated the place of an individual in the context of historical events. Цікаво, що образи самого Айвенго (Лицара, позбавленого спадку) як і його коханої леді Ровени порівняно бліді та неглибокі.

В романі «Айвенго» (Ivanhoe) Скотт створив яскраву картину епохи розквіту феодалізму в Англії, показав усі стани феодального суспільства. Центральний конфлікт роману – боротьба англосаксонських селян проти норманських феодалів, що їх гнітять (the clash between the Saxons and the Normans). Норманів (зображених Скоттом гордовитими, жорстокими та егоїстичними людьми) відділяють від місцевих селян не лише класові відмінності, але й мова. У діалозі шута Вамби та свинопаса Гурта Скотт пояснює один з шляхів появи французьких запозичень у англійській мові. Письменник глибоко симпатизує персонажам з народу.

Основні риси історичного роману В.Скотта – соціально-історична монументальність (створення широкої панорами зображуваної історичної епохи) та сюжетна цікавість.

Питання для самоконтролю

- Яким чином провідні риси романтизму знайшли своє відображення в романі В.Скотта «Айвенго»?

Жанр авантюрно-пригодницького роману

Англійська література 19 століття дала можливість маленьким читачам познайомитися з жанром авантюрно-пригодницького роману. В цій сфері працювала велика кількість англійських письменників, але засновниками жанру можна вважати і Дефо, і Скотта. Таким чином, авантюрно-пригодницький жанр формувався перед усім в сюжетному плані, джерелами якого в сфері художнього світогляду були найрізноманітніші твори з літератури Просвітництва до критичного реалізму. Протягом 19 століття все помітнішу роль в авантюрно-пригодницьких творах відіграють реалістичні елементи, все гостріше постають питання моралі, що мають загальнолюдське значення. Але на межі 19 і 20 століть цей аспект пригодницького жанру змінюється, намагаючись синтезувати в межах авантюрного сюжету нову форму і нові етичні проблеми того часу.

Томас Майн Рід ( 1818-1883)

Тип авантюрно-пригодницького роману, створений Майн Рідом являє собою вдале і нечасте поєднання фабульної цікавості з пізнавальною цінністю. В той же час уже сучасники письменника усвідомлювали певні недоліки в його творчості: психологічна поверховість зображуваних персонажів, недостатня глибина його соціальної концепції. Можливо, саме обраний Майн Рідом жанр змушував його дотримуватися стійких законів побудови авантюрно-пригодницьких романів, хоча теми в них були актуальні і соціально-гострі, як, наприклад, теми расового пригнічення негрів та індіанців, работоргівля, соціальна нерівність.

Саме життя Томаса Майна Ріда нагадує авантюрний роман з нескінченною кількістю гострих і ризикованих ситуацій. Син священика, він народився з душею жебрака і, відмовившись успадкувати справу батька, що забезпечило б йому спокійне майбутнє, пішов назустріч небезпекам і пригодам. Він відвідав Північну і Південну Америку, з’їздив у пустельні рівнини Мексики, часто його життя було за крок до смерті. Співчуття Майн Ріда визвольним рухам, де б вони не виникали, призвело до революційної еміграції до Лондону. Тісна дружба пов’язала його з вождем угорської революції Лайошом Кутумом. В середині 50-х років 19 століття він став популярним романістом. Хоча не все в його творчості рівноцінне.

Творчий ріст відбувся в 50-х роках, коли Майн Рід створив свої найкращі романи. Серед них необхідно особливо відзначити роман «Квартеронка» (1856), в якому письменник змалював справжню і глибоко драматичну історію дівчини, яка випробувала на собі всю тваринну жорстокість торгівлі рабами. 1858 року Рід публікує інший роман, що користується всесвітньою популярністю – «Оцеола – вождь семінолів». В цій книзі Майн Рід продовжує головну тему своєї літературної творчості – протест проти приниження людини, захист людської гідності незалежно від кольору шкіри. Оцеола – індійський вождь, образ великої художньої сили, символ поваги письменника до мужності, гордості і відваги індіанців.

Класичним авантюрно-детективним романом став «Вершник без голови» (1866) – книга, що написана під впливом вражень Майна Ріда, який приймав участь у війні США з Мексикою. Це типово авантюрний роман з пригодницькою інтригою, таємницями і гостро сюжетними поворотами. Майн Рід описує складну атмосферу життя в Техасі після відторгнення його від Мексики американцями.

В романах Майна Ріда його улюблені герої сильні і відважні, жінки ніжні і поривчасті, але в той же час не поступаються чоловікам у рішучості і самостійності. Життя героїв завжди неспокійне, сповнене несподіванок, загрожує небезпеками. Вони борці за честь і правду, непримиренні щодо брехні і фальші, навіть якщо це може коштувати їм життя. Наперекір всім смертям вони виживають. Їх вдача і природна тяга щодо мандрів викликають захоплення у підлітків.

Майн Рід – співак екзотичної флори і фауни. В дилогії «Мисливці за рослинами» ( 1857) і «Повзуни по скелям» (1864), в трилогії «В натрах Південної Африки», «Юні мисливці» і «Мисливці за жирафами» (1856 – 1867) він створив достовірні і захопливі картини американської та південноафриканської природи. Як письменник-натураліст, Майн Рід став засновником великої течії в англійській літературі, що існує і до теперішнього дня в творах таких письменників, як Дж. Даррелл.

Роберт Льюіс Стівенсон (1850-1894)

Нові риси в розвитку жанру пригодницького роману вводить Стівенсон. Талановитий письменник, мрійник, тонкий стиліст, Стівенсон рано починає займатися літературною працею, через слабке здоров’я він більшу частину життя проводить закордоном: у Франції, Каліфорнії. Останні роки життя Стівенсон провів на островах Самоа, де брав участь у боротьбі туземного населення проти німецької колоніальної адміністрації.

Стівенсон – представник неоромантизму в літературі. Завдання літератури, за Стівенсоном – розважати, давати читачеві грунт для мрії. Саме у мрії, вважав він, а не в реальному житті, може і повинна існувати людина. Поезія Стівенсона, уявлення про яку дає перш за все збірка «Дитячий квітник віршів» (1885) підкуповує своєю незвичайною винахідливою силою. Простота слова, вірність пейзажу роблять дитячі вірші Стівенсона оригінальним явищем у світовій дитячій літературі. Приклад цьому балада «Вересовий мед» (1875), блискуче перекладена С.Маршаком.

Але славу Стівенсону принесли не вірші, а романи, перший і кращий із яких – «Острів скарбів» (1883) – авантюрно-історичний роман, події якого пов’язані з 18 століттям. За гострим і оригінальним сюжетом – це розповідь маленького англійця Джима про скарби, що сховані капітаном Кіддом на безлюдному острові.

Стівенсон – майстер пригодницького сюжету. Події роману розгортаються зі швидкістю кінострічки, тримаючи молодого читача у нетерплячому очікуванні чогось важливого і таємничого. Сюжет будується на загадках, таємницях.

Авантюрний сюжет розвивається в «Острові скарбів» невідривно від глибоко достовірного психологічного фону. Цей романтичний за сюжетом роман у більшому ступені реалістичний як твір морально-психологічний. Художній лаконізм і стилістичне забарвлення «Острова скарбів» характерні і для творчості Стівенсона взагалі.

Питання для самоконтролю

1. Доведіть, що Майн Рід — майстер авантюрного роману.

2. Назвіть нові риси, які вводить Стівенсон в жанр пригодницького роману.