Англійські народні балади

 Переклади Леоніда Пєрвомайського - Первомайський Л. Твори в 7-й т., Т.5. З глибини балади народів світу. К., 1986. С.235-278

Робін Гуд і герфордський єпископ

(Англійська баладa)

Присвячено рицарям славним пісні,

Робін Гудові зокрема,

А про те, як в єпископа злото він взяв.

Крім моєї, пісні нема.

В Барнеській долині сталося це,

Де ліс зелений ізріс,

Єпископ із пишним почтом своїм

Проїхати мав той ліс.

«Прудкого оленя,- сказав Робін Гуд,-

Найкращого вбити слід;

Герфордський єпископ сьогодні сповна

Заплатить нам за обід.

Вб’ємо ми оленя й зготуєм його,

Допоки вогонь не погас,

А я пильнуватиму, щоб не подавсь

Єпископ деінде од нас».

І Робін, і хлопці його одягли

Вівчарськеє убрання,

І єпископ навколо вогнища їх

Побачив зі свого коня.

«Гей, що тут у вас? - єпископ гукнув,-

А хто ж це, хто це посмів

Королівського звіра шляхетного вбить,

Коли тут так мало їдців?»

«А ми вівчарі,- Робін Гуд відповів,-

І сир нам овечий набрид,-

Шляхетний олень - королівський звір

Сьогодні в нас на обід».

«Ви сміливі хлопці, король мусить знать,

Що ви накоїли тут,

Отож збирайтесь зо мною в путь –

На королівський суд!»

«О змилосердься! - Робін гукнув,-

Не личить злоститись попам!

Невже-таки й справді ти б захотів

Життя вкоротити нам?»

«Яке милосердя,- єпископ сказав,-

Та й як йому бути тут?

Мерщій збирайтесь зо мною йти

На королівський суд!»

Тут спиною Робін на дуба зіперсь,

А ногою вперся в моріг

І з-під вівчарського убрання

Витяг мисливський ріг.

Він встромив його в рота вузьким кінцем

І враз почав сурмить,

І сімдесят його молодців

На поклик з’явились ту ж мить.

На коліна упали вони перед ним,

І він владно долоню простер,

І тоді довгов’язий Крихітка

Джон Обізвався: «Що сталося, сер?»

«Аж ось герфордський єпископ стоїть,

Милосердя не має він, ні!»

«То вбий його,- Крихітка Джон сказав,

І нехай він згниє в труні!»

«О, будь милосердним, Робін Гуд,-

Єпископ обізвавсь,-

Коли б я знав, що стріну тебе,

Я б іншим шляхом подавсь!»

«Ні, милосердя тобі нема,-

Озвавсь тоді Робін Гуд,-

В Барнеській долині буде суд,

Короткий і правий суд!»

І заруку єпископа Робін повів

У Барнеську долину ту ж мить,

І він мусив обідати з ними вночі,

І пиво й вино з ними пить.

І єпископську мантію Крихітка Джон

На зеленій траві розіслав,

І з товстого єпископського гаманця

Триста фунтів відрахував.

«Приємно,-тут Крихітка Джон сказав,-

Дивитись на злото сяйне,

Але неприємно дуже мені,

Що єпископ не любить мене!»

І музикам грати звелів Робін Гуд,

І в одежі його старій

Танцював той єпископ і дуже радів,

Що з лісу вийшов живий.

Три загадки

(Англійська балада)

Був рицар в світі, об’їздив світ –

Шукав собі пари багато літ.

Шляхи його до вдови привели,

Три доньки-красуні у неї були.

«Я був би, вдово, вам добрий зять,

Але ж не знаю, котру з них узять.

Три загадки маю, дівчата, я –

Яка відгадає, та й буде моя:

Що довше за довгий мій шлях сюди

І глибше глибин морської води?

Що дужче од сурми, що битву кінча,

Й гостріше від гострого мого меча?

Зеленіше що, ніж трава-зелена,

Й лихіше за жінку,- хто з вас зна?»

І перша думає, і друга мовчить,

А третя, найкраща, озвалася вмить:

«Кохання довше, ніж шлях твій сюди,

А пекло глибше морської води.

Грім дужчий од сурми, що битву кінча,

А голод гостріший од твого меча.

Зеленіша трутизна, ніж та зелена,

А лихіший за жінку лише сатана».

Отак вона рицарю відповіла

І заміж одразу ж за нього пішла.

А тих, що не вміли відповідать,

І досі в церкві ще не видать.

Як хочеш заміж - заміж, та й квит,

Одгадувать загадки слід як слід.